ПОЛОЖЕННЯ про Кам’янець-Подільське міське наукове товариство учнів Хмельницького територіального відділення Малої академії наук

1.Загальні положення

Кам’янець-Подільське міське наукове товариство Малої академії є творчим об’єднанням  учнівської молоді, що забезпечує її інтелектуальний і духовний розвиток, підготовку до активної діяльності в галузі  науки та сприяє самовизначенню в майбутній професії.

Наукове товариство залучає учнівську молодь до систематичної науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської винахідницької діяльності з історії та літературознавства,  математики й екології, фізики та біології, хімії та економіки, науково-технічної творчості та геології, психології та географії, сільського господарства, археології, журналістики, астрономії тощо.

Головними завданнями Кам’янець – Подільського наукового товариства є:

– створення умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді та розкриття їх наукового потенціалу;

– виявлення, розвиток та підтримка юних талантів і обдарувань шляхом залучення їх до активної наукової діяльності;

– сприяння додатковій освіті учнів шляхом залучення до наукової діяльності;

– забезпечення державної підтримки юних науковців;

– пропаганда та  популяризація наукових досліджень учнівської молоді.

Організаторами діяльності  наукового товариства Малої академії є управління освіти і науки  Кам’янець-Подільської міської ради, яке  у своїй діяльності керується Законом України «Про освіту», Державною національною програмою «Освіта. Україна XXI століття» та Положенням про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженим наказом Міністерства  освіти і науки.

 

 

 

ІІ. Структура та організаційні принципи  діяльності  Кам’янець-Подільського  міського  наукового товариства  Малої академії наук

Міське наукове товариство створене на засадах структурних підрозділів базових  загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів (наукових  товариств та осередків) за наявності належних умов, необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних та наукових кадрів для організації науково-дослідницької роботи здібних та обдарованих учнів. Товариство набуло свого статусу за умов розвитку в місті наукових товариств та осередків, в яких  займаються школярі в різних напрямах діяльності – відділеннях: історії та географії, філософії та суспільствознавства, технічних наук, комп’ютерних наук, філології та мистецтвознавства, математики, фізики та астрономії, економіки, хімії та біології, екології та аграрних наук.

Кам’янець – Подільське міське наукове товариство Малої академії  об’єднує своєю діяльністю близько 200 учнів навчальних закладів. Основою наукового товариства є шкільні наукові осередки і товариства. Наукові осередки можуть бути як  шкільними, позашкільними, так і міжшкільними. При вступі до наукового осередку учень подає керівнику закладу заяву про зарахування його слухачем Малої  академії наук. Заснування осередку чи товариства затверджується наказом керівника навчального закладу освіти, на базі якого вони створені.

Кам’янець-Подільське наукове товариство входить у структуру Хмельницького територіального відділення Малої академії наук України. Науково-методичне забезпечення діяльності  товариства здійснює науково-методичний центр управління освіти і науки. Організаційно-педагогічне керівництво роботою шкільних наукових осередків та товариств здійснює адміністрація школи (директор та заступник директора з наукової роботи), в позашкільних навчальних закладах – завідувачі методичними відділами.

 

ІІІ. Керівництво.

Загальне керівництво діяльністю Кам’янець-Подільського наукового товариства здійснює начальник управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради. Очолює наукове товариство координаційна рада у складі: голова ради – головний спеціаліст з питань роботи шкіл та позашкільних установ; відповідальний секретар;  члени координаційної ради – методисти НМЦ.

Наукове товариство організовує свою діяльність за планом, який щорічно затверджує начальник управління освіти і науки. Керівництво та безпосередню організацію конкурсу-захисту здійснює оргкомітет конкурсу та члени координаційної ради відповідно до Умов проведення.

 

 

ІV. Організація навчально-виховного процесу в міському науковому товаристві учнів.

  1. Управління освіти і науки, адміністрації навчальних закладів, де є наукові осередки і товариства забезпечують умови для розвитку мережі секцій у відповідності до визначених відділень.

2.Діяльність шкільних та позашкільних осередків і товариств  може  бути організована у формі:

– регулярної роботи наукових гуртків, секцій, клубів, шкіл юних дослідників, які працюють протягом року при науково – дослідних  установах, вищих навчальних закладах та інших навчально-виховних закладах;

– індивідуальної роботи учнів під керівництвом спеціалістів на базі навчальних закладів, галузевих науково-дослідних установ, конструкторських бюро, дослідних станцій та інших установ, громадських організацій, медичних установ, юридичних консультацій

– підсумком роботи членів наукового товариства є участь в конкурсі-захисті науково-дослідних робіт по лінії МАН;

–  підсумком роботи членів наукового товариства  в позашкільній установі є участь в науково-практичній конференції.

  1. Кам’янець-Подільське міське наукове товариство Малої академії значну роль відіграє в об’єднанні зусиль педагогів, вчених, громадськості для вирішення проблеми пошуку, навчання і підтримки обдарованої молоді. Авторитет товариства серед учнівської молоді, вищих учбових закладів освіти міста якісно підвищується, про що свідчить збільшення кількості членів Малої академії наук, які вступають до вищих навчальних закладів за тим напрямком, який був обраний в МАН.

В науковому товаристві організовано роботу по таких напрямках:

 

Назва відділення

Секція

Базова дисципліна

І. Літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства 1. Українська література Українська мова та література
2. Світова література Українська мова та література, світова література (за вибором)
3. Російська література Російська мова, світова література (за вибором)
4. Фольклористика Українська мова та література
5. Мистецтвознавство Українська мова та література
6. Літературна творчість Українська мова та література
ІІ. Мовознавства
1. Українська мова Українська мова та література
2. Російська мова Російська мова
3. Китайська мова Китайська мова
4. Іспанська мова Іспанська мова
5. Англійська мова Англійська мова
6. Німецька мова Німецька мова
7. Французька мова Французька мова
ІІІ. Філософії та

cуспільствознавства

1. Філософія Історія України
2. Соціологія Історія України
3. Правознавство Історія України
4. Теологія, релігієзнавство та історія релігії Історія України
5. Педагогіка Українська мова та література
6. Журналістика Українська мова та література
IV. Історії 1. Історія України Історія України
2. Археологія Історія України
3. Історичне краєзнавство Історія України
4. Етнологія Історія України
5. Всесвітня історія Історія України
V. Наук про Землю 1. Географія та ландшафтознавство Географія
2. Геологія, геохімія та мінералогія Географія
3. Кліматологія та метеорологія Географія
4. Гідрологія Географія
VІ. Технічних наук 1. Технологічні процеси та перспективні технології Фізика, математика

(за вибором)

2. Електроніка та приладобудування Фізика, математика

(за вибором)

3. Матеріалознавство Фізика, математика

(за вибором)

4. Авіа- та ракетобудування, машинобудування і робототехніка Фізика, математика

(за вибором)

5. Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології Фізика, математика

(за вибором)

6. Екологічно безпечні технології та ресурсозбереження Фізика, математика

(за вибором)

7. Науково-технічна творчість та винахідництво Фізика, математика

(за вибором)

VІІ. Комп’ютерних наук 1. Комп’ютерні системи та мережі Математика
2. Безпека інформаційних та телекомунікаційних систем Математика
3. Технології програмування Математика
4. Інформаційні системи, бази даних та системи штучного інтелекту Математика
5. Internet-технології та WEB дизайн Математика
6. Мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми Математика
VIІІ. Математики

 

1. Математика Математика
2. Прикладна математика Математика
3. Математичне моделювання Математика
IX. Фізики і астрономії 1. Теоретична фізика Фізика
2. Експериментальна фізика Фізика
3. Астрономія та астрофізика Фізика
4. Аерофізика та космічні дослідження Фізика
X. Економіки 1. Економічна теорія та історія економічної думки Математика
2. Мікроекономіка та макроекономіка Математика
3. Фінанси, грошовий обіг і кредит Математика
XI. Хімії та біології

 

 

1. Загальна біологія Біологія, хімія

(за вибором)

2. Біологія людини Біологія, хімія

(за вибором)

3. Зоологія, ботаніка Біологія, хімія

(за вибором)

4. Медицина Біологія, хімія, фізика

(за вибором)

5. Валеологія Біологія, хімія (за вибором)
6. Психологія Біологія, історія України (за вибором)
7. Хімія Хімія
ХІI. Екології та аграрних наук 1. Екологія Біологія, хімія, українська мова (за вибором)
2. Охорона довкілля та раціональне природокористування Біологія, хімія, іноземна мова (за вибором)
3. Агрономія Біологія, хімія

(за вибором)

4. Ветеринарія та зоотехнія Біологія, хімія

(за вибором)

5. Лісознавство Біологія, математика

(за вибором)

6. Селекція та генетика Біологія, математика

(за вибором)

 

  1. V. Умови проведення І етапу конкурсу-захисту МАН.

1.1. І етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України (далі Конкурс-захист) проводиться з метою пошуку, підтримки, залучення до наукових досліджень обдарованої молоді, створення умов для самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві, духовного, творчого, інтелектуального розвитку дітей України, створення умов для формування інтелектуального потенціалу нації.

1.2. Основними завданнями Конкурсу-захисту є виявлення та підтримка обдарованих дітей, залучення інтелектуально та творчо обдарованої учнівської молоді до науково-дослідницької та експериментальної роботи.

ІІ. Місце та терміни проведення

2.1. Конкурс-захист  науково-дослідницьких робіт проводиться поетапно:

І етап – проводиться  до 31 грудня  поточного року у районах та містах області.

ІІ етап (обласний) проводиться до 20 лютого поточного року.

2.2. Терміни проведення Конкурсу-захисту визначаються наказом управління освіти і науки та доводяться до відома учасників Конкурсу-захисту.

2.3. ІІ етап Конкурсу-захисту проводиться відділом науково-дослідницької роботи з обдарованою учнівською молоддю «Мала академія наук» Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

ІІІ. Керівництво Конкурсом-захистом

2.1. Керівництво та безпосередню організацію І етапу Конкурсу-захисту здійснює управління освіти і науки  міської ради.

2.2. Керівництво та безпосередню організацію ІІ етапу Конкурсу-захисту здійснюють: управління освіти і науки облдержадміністрації та обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді.

ІV. Програма Конкурсу-захисту

4.1. Конкурс-захист проводиться у секціях відповідно до наукових відділень МАН України з урахуванням навчальних досягнень учнів з відповідних базових дисциплін.

4.2. За певних організаційних передумов (наприклад, недостатня кількість учасників секцій) оргкомітет залишає за собою право об’єднувати секції.

4.3. Програмою  Конкурсу-захисту передбачено:

– заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;

– оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін;

– очний захист науково-дослідницьких робіт.

4.4. Науково-дослідницькі роботи учасників Конкурсу-захисту виконуються з дотриманням Вимог до написання та оформлення науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН..

4.5. Під час виконання завдань з математики, не дозволяється користуватися довідковими таблицями, калькуляторами, логарифмічною лінійкою та іншими обчислювальними засобами.

4.6. Науково-дослідницькі роботи відділення комп’ютерних наук можуть бути розроблені в будь-якому середовищі, яке дає змогу оптимально реалізувати задум.  У випадку використання спеціальних програмних продуктів, розробник має подати їх для перевірки виконаного завдання журі. Ігрові програми не повинні викликати агресивності та мають бути спрямовані на розвиток здібностей учнів.

4.7. Роботи із зарубіжної літератури, секцій іноземних мов виконуються на державній мові. Захист наукових робіт на секціях іноземних мов здійснюється на відповідній мові секції.

  1. V. Учасники Конкурсу – захисту

5.1. У Конкурсі-захисті беруть участь учні 9 – 11 класів, вихованці, слухачі загальноосвітніх, професійно-технічних (відповідного віку), позашкільних навчальних закладів, які є членами Хмельницького територіального відділення Малої академії наук України і активно займаються науково-дослідницькою діяльністю.

У Конкурсі-захисті, як виняток, можуть брати участь учні 7-8 класів за умов виконання ними випробувань з базових дисциплін за програмами 9 класу.

5.2. До участі в І етапі Конкурсу-захисту допускаються учні-члени  шкільних наукових осередків міського товариства Хмельницького територіального відділення МАН.

5.3.  До участі в ІІ етапі допускаються учні, які стали призерами і зайняли І місця (як виняток ІІ, за відсутністю І місця відповідно) у І етапі по одному учаснику від міста на кожну окрему секцію. У секції може брати участь тільки один представник команди.

5.4. Учасник конкурсу може брати участь у декількох секціях або відділеннях за умови подання такої ж кількості робіт відповідно до напрямів секцій. У разі не співпадання базових дисциплін та рівнів завдань у секціях за рішенням журі учасник має писати декілька контрольних робіт.

5.5. За результатами участі команд у Конкурсі-захисті міським філіям МАН, які за командним рейтингом набрали найбільшу кількість балів, у  наступному році надаються додаткові місця згідно Таблиці додаткових місць для участі у II етапі Всеукраїнського Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України відповідно до командного рейтингу районів/міст за підсумками ІІ етапу Конкурсу-захисту минулого року. Загальна кількість додаткових місць за відділеннями не перевищує 5 відсотків від загальної кількості учасників відділення і не можуть бути використані у відділеннях літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства, мовознавства, історії, хімії та біології.

5.6. До участі в ІІІ етапі допускаються учні, які стали призерами і зайняли І місця у ІІ (обласному) етапі. Кількісний склад команди повинен відповідати кількості секцій наукових відділень.

5.7. Категорично забороняється втручання батьків, наукових керівників, учасників конкурсу та інших сторонніх осіб у процедуру проведення конкурсу та розгляду апеляцій.

5.8. Учасники Конкурсу-захисту повинні дотримуватись умов проведення  та програми Конкурсу-захисту, норм поведінки, правил техніки безпеки та експлуатації обладнання і приладів, виконувати рішення оргкомітету і журі. В разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі учасники можуть бути усунуті від Конкурсу-захисту та дискваліфіковані.

VІ. Умови визначення результатів Конкурсу-захисту

6.1. Конкурс-захист оцінюється відповідно до розділів програми:

– заочне оцінювання – 25 балів;

– оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни – 30 балів;

– захист науково-дослідницької роботи – 45 балів.

Максимальна сумарна оцінка за участь у всіх розділах програми Конкурсу-захисту становить 100 балів.

6.2. Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт проводиться членами журі за такими критеріями (крім секції науково-технічної творчості та винахідництва і секції літературної творчості) за такими критеріями:

– актуальність, теоретичне  та практичне значення роботи; наукова новизна одержаних результатів – 6 балів;

– системність і повнота у розкритті теми – 5 балів;

– дослідницький характер роботи; доцільність та коректність використаних методів дослідження – 6 балів;

– аргументованість висновків, їх відповідність отриманим результатам – 5 балів;

– стиль, грамотність, логічність викладу; відповідність вимогам до змісту та оформлення наукових робіт – 3 бали.

Максимальна кількість балів – 25.

6.2.1. Критерії оцінювання науково-дослідницьких робіт секції літературної творчості:

– повнота розкриття теми та художніх образів – 7 балів;

– оригінальність образно-художнього мислення – 8 балів;

– власна творча неповторність – 8 балів;

– грамотність викладу, культура оформлення – 2 бала.

Максимальна кількість балів – 25.

6.2.2. Критерії оцінювання науково-дослідницьких робіт секції науково-технічної творчості та винахідництва:

– актуальність, практичне, прикладне значення роботи – 6 балів;

– науково-технічна новизна, евристичність роботи – 6 балів;

– системність і повнота у розкритті теми; аргументованість висновків, їх відповідність отриманим результатам – 5 балів;

– дослідницький характер роботи; доцільність та коректність використаних методів дослідження – 4 бали;

– наявність патенту на винахід – 2 бали;

– стиль, грамотність, логічність викладу; відповідність вимогам до змісту та оформлення наукових робіт – 2 бала.

Максимальна кількість балів – 25.

6.3. Результати заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт оголошуються напередодні захисту науково-дослідницьких робіт. Роботи, які не відповідають напрямку заявленої секції, носять компілятивний характер або визнані плагіатом, до наступних турів Конкурсу-захисту не допускаються.

6.4. Перевірка рівня знань з базових дисциплін проводиться за трьома рівнями складності: 1 та 2 рівні – тестуванням, 3 рівень – виконання творчих контрольних завдань. Тривалість контрольної роботи – 3 астрономічні години.

Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни:

  • завдання І рівня – 6 балів;
  • завдання ІІ рівня – 9 балів;
  • завдання ІІІ рівня – 15 балів;

Максимальна кількість балів – 30.

6.5. Учасники, які за результатами перевірки рівня знань з базових дисциплін не подолали 50% бар’єр (15 балів) за рішенням журі до наступного туру Конкурсу-захисту не допускаються (за рішенням оргкомітету).

6.6. Захист науково-дослідницьких робіт.

6.6.1. Захист науково-дослідницьких робіт проходить окремо в кожній секції. Для захисту роботи автору надається до 8 хвилин, для відповіді на запитання – до 3 хвилин.

6.6.2. Під час захисту проводяться дебати (обговорення проблемних аспектів робіт) у групах за певною тематикою досліджень.

6.6.3. Захист науково-дослідницьких робіт оцінюється за такими критеріями:

– аргументованість вибору теми дослідження та її розкриття, вільне володіння матеріалом – 10 балів;

– ступінь самостійності автора у виконанні роботи; особистий внесок автора в роботу – 12 балів;

– чіткість, логічність, послідовність, лаконічність викладення матеріалу – 9 балів;

– компетентність учасника, вичерпність відповідей – 8 балів;

– етикет та культура спілкування учасника – 3 бали;

– активна кваліфікована участь у веденні дискусії – 3 бали.

максимальна кількість балів – 45.

6.7. Спірні питання (апеляції) щодо підсумків оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін розглядаються на засіданні журі, а захисту науково-дослідницьких робіт – на підсумковому засіданні журі секції за участі апелянта. Втручання керівників шкільних команд, наукових керівників та інших сторонніх осіб в роботу журі та оргкомітету забороняється.

6.8. Результати всіх етапів Конкурсу-захисту виголошуються після його закінчення.

VІІ. Порядок розгляду спірних питань

7.1. Порядок розгляду спірних питань щодо результатів заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт учасників.

Результати заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт оголошуються напередодні захисту науково-дослідницьких робіт. Якщо учасник конкурсу не погоджується із результатами заочного оцінювання, під час захисту роботи йому надається можливість навести відповідні аргументи щодо свого дослідження. За рішенням журі попередня оцінка може бути змінена.

7.2. Порядок розгляду спірних питань щодо результатів оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін.

7.2.1. Якщо учасник конкурсу не погоджується із результатами оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни, він подає апеляційну заяву на ім’я голови предметної комісії протягом однієї години після оголошення результатів оцінювання навчальних досягнень із базових дисциплін.

7.2.2. В апеляційній заяві вказується причина подання апеляції.

7.2.3. Апеляційна заява передається відповідальному секретареві оргкомітету.

7.2.4. Апеляційна заява розглядається головою журі відділення в присутності учасника конкурсу та секретаря оргкомітету або іншого члена оргкомітету. Присутність інших осіб не допускається.

VІІІ. Визначення переможців учасників Конкурсу-захисту

8.1. Конкурс-захист має характер особистої першості. Переможці визначаються в кожній секції за сумою балів, одержаних учасниками на всіх турах програми Конкурсу-захисту.

Кількість перших, других, третіх місць може становити до 50 відсотків від загальної кількості  учасників у секціях з орієнтованим розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.

Перше місце не визначається, якщо учасник не набрав 90 балів.

Друге місце не  визначається, якщо учасник не набрав 80 балів.

Третє місце не визначається, якщо учасник не набрав 70 балів.

8.2. При рівності суми балів декількох учасників місця визначаються з урахуванням підсумків захисту науково-дослідницьких робіт.

8.3. Переможці та призери Конкурсу-захисту нагороджуються дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів.

8.4. Результати проведення Конкурсу-захисту затверджуються наказом управління освіти і науки.

ІХ. Журі ІІ етапу Конкурсу-захисту

9.1. Журі Конкурсу-захисту формується за відповідними секціями наукових відділень з наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників вищих навчальних закладів, спеціалізованих установ і організацій.

9.2. Журі відділення очолює голова відділення. Журі секції – голова, решта – члени журі, доручення між якими розподіляє голова.

9.2.1. Голова журі секції:

– забезпечує об’єктивне рецензування науково-дослідницьких робіт, об’єктивне оцінювання робіт на захисті;

– відповідає за своєчасне складання протоколу результатів захисту науково-дослідницьких робіт та подання його голові журі відділення;

– забезпечує об’єктивність розгляду апеляції;

– відповідає за своєчасне подання оргкомітету протоколів результатів захисту науково-дослідницьких робіт.

9.2.2. Склад журі затверджується наказом управління освіти і науки облдержадміністрації.

 

 

 

 

 

 

VІ.  Основні вимоги до написання, оформлення та представлення учнівських науково-дослідницьких робіт

  1. Загальні положення

1.1. На конкурс подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів, свідчать про обізнаність учасника конкурсу щодо сучасного стану галузі дослідження, опанування ним методики експерименту.

Тематика науково-дослідницьких робіт має відповідати напрямам секцій наукових відділень МАН.

1.2. Кожна робота має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

У роботі мають бути чітко відображені наступні аспекти: визначення мети, об’єкта та предмета дослідження, завдання, методика дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів та результатів. Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно,  грамотно та аргументовано, без загальних слів, міркувань, бездоказових тверджень, тавтології.

Назва роботи має бути стислою і відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується.

1.3. Щодо наукової роботи обов’язково подаються відгуки наукових керівників та рецензії відповідних фахівців (досвідчених педагогів, науковців, спеціалістів із певної галузі). Достовірність наведених у роботі результатів підтверджується науковим керівником у відгуку.

1.4. Науково-дослідницька робота оформлюється у двох примірниках: один використовується журі під час оцінки роботи, другий – учасником під час захисту. Примірники мають бути ідентичними.

1.5. До розгляду не приймаються роботи, тема і зміст яких не відповідають профілю секції; роботи, що були представлені у попередні роки і не мають суттєвого доопрацювання; роботи, які є плагіатом; компілятивні роботи без самостійного дослідження, опрацювання джерел та власних висновків з обраної тематики.

Автори цих робіт після етапу заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт в наступних етапах конкурсу не допускаються.

Також до розгляду не приймаються роботи без відредагованих та оформлених відповідно до даних вимог тез.

  1. Структура роботи

Робота має бути побудована за певною структурою. Основними її елементами в порядку розташування є: титульний аркуш, тези, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

  1. Вимоги до змісту роботи

3.1. Титульний аркуш.

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за зразком (додаток 5.1).

3.2. Тези.

У тезах (текст обсягом до 1 сторінки) подається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАН; назва базового позашкільного навчального закладу; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності науковий ступень, вчене звання) наукового керівника.

3.3. Зміст.

Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

Зміст фактично має бути планом науково-дослідницької роботи і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження.

3.4. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.

Перелік має розташовуватись двома стовпчиками. Ліворуч в абетковому порядку наводяться умовні позначення, символи, одиниці скорочення або терміни, праворуч — їх детальну розшифрування.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складається, а їх розшифрування наводиться у тексті при першому згадуванні.

3.5. Вступ.

У вступі коротко обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи і зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт — прикладну цінність отриманих результатів.

У випадку використання у роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід відмітити цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також вказуються відомості про публікацію роботи та апробацію її результатів (за наявності).

Обсяг вступу — 2-3 сторінки.

3.6. Основна частина.

Основна частина науково-дослідницької роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.

В основній частині роботи наводиться характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики (не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини), окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка.

Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

3.7. Висновки.

Висновки мають містити стислий виклад результатів розв’язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та навести рекомендації щодо їх використання.

3.8. Список використаних джерел.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований під час написання роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела складаються відповідно до вимог, зазначених у стандартах: ДСТУ ГОСТ 7.1 – 84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582  – 97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Наприклад:

книга трьох авторів оформлюється так: Дудюк Д. Л., Максимов В. М., Оріховський Р. Я. Електричні вимірювання: Навч. посіб. – Л.: Афіша, 2003. – 260 с.

збірник: Цеков Ю. І. Підтекст художнього твору і світовідчування письменника // Проблеми сучасного літературознавства. – Одеса, 1998. – С. 149-180.

стаття із журналу: Дзюба І. М. Україна перед сфінксом майбутнього // Науковий світ. – 2004. − № 2. – С. 2-6.

Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається:

[Електронний ресурс]. В кінці – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.

Наприклад: Королько Л. М. «Голодомор 1932-1933 на Сватівщині». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svatovo.ws/famine/index.html.

Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ». Наприклад: http://www.botany.kiev.ua.

3.9. Додатки.

У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

  1. Правила оформлення роботи

4.1. Загальні вимоги.

Науково-дослідницька робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактору Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).

Поля: ліве, верхнє і нижнє — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм.

Обсяг науково-дослідницької роботи складає 15-20 (для гуманітарних напрямів 20-25) друкованих сторінок. До загального обсягу науково-дослідницької роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.

Науково-дослідницькі роботи виконуються державною мовою (у секціях російської мови та російської літератури дозволяється оформлення російською мовою); до роботи з іноземної мови додається анотація іноземною мовою.

Кожна структурна частина науково-дослідницької роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

4.2. Правила нумерації в роботі.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези і додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу за правилом: (номер розділу).(номер підрозділу). В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.

Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу таким чином: (номер розділу).(номер підрозділу).(номер пункту), наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому ж рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Формули нумеруються в межах розділу. Наприклад, «формула (2.3)» означає «формула 3 розділу 2» (наявність підрозділів на нумерацію не впливає). Формули, на які немає посилань, можна не нумерувати. Номер необхідно брати в круглі дужки і розміщувати на правому полі сторінки на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток має мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами і позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».

4.3. Правила цитування та посилання на використані джерела.

Під час написання науково-дослідницької роботи учень має посилатися на наукові джерела, матеріали, ідеї, висновки, результати, які використовуються в роботі. Це дає можливість перевірити наведені відомості. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо в роботі використовуються відомості з матеріалів з великою кількістю сторінок, тоді слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела.

Посилання в тексті роботи на джерела зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у працях [1-7]…».

Якщо в тексті науково-дослідницької роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання беруться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: «… набуття наукового знання передбачає оперування фактами, які характеризують певне явище, розробку наукової гіпотези (теорії), яка пояснює те чи інше явище і постановку експерименту для доведення висунутої теорії [8, с. 37]».

Згідно з науковим етикетом текст цитати необхідно точно відтворювати і наводити повністю, щоб не спотворити думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. В тексті роботи допускається непряме цитування автора (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад «… у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слово  «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «…у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

4.4. Правила оформлення формул.

Формули в тексті роботи розташовуються відразу після посилання на них. Вони відокремлюються від тексту інтервалами в один рядок зверху і знизу та розташовуються посередині сторінки. Формули, якщо вони громіздкі й складні, розташовуються на окремих рядках, це стосується і нумерованих формул. Декілька однотипних невеликих формул подаються в одному рядку через кому, а іноді невеликі нескладні формули розташовуються безпосередньо в тексті.

Переноси у формулі допускаються лише на знаках рівності, плюс, мінус, множення і ділення з повторенням знака у наступному рядку.

Символи і коефіцієнти, що наводяться у формулі, описуються безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій згадуються у формулі. Значення кожного символу або числового коефіцієнта подається з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки.

Номер формули розміщується на правому боці сторінки на рівні нижнього рядка.

4.5. Правила оформлення ілюстрацій і таблиць.

Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в науково-дослідницьких роботах використовуються такі види ілюстративних матеріалів: креслення, рисунки, таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.

Всі ілюстрації зазначаються у тексті роботи.

Назва ілюстрації розміщується відразу після її номеру, внизу.

Цифровий матеріал роботи оформлюється у вигляді таблиць. Слово «Таблиця» починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва – посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.

Приклад побудови таблиці

Таблиця 1.1

Назва таблиці

 

     
       
         
         
         

 

Головка

 

 

 

Рядки

 

 

Боковик                                 Графи (колонки)

Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки ¾ з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблиця розміщується (після першого згадування про неї) в тексті так, щоб її можна було читати без обертання переплетеного блока рукопису або з обертанням за стрілкою годинника.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну

сторінку. У разі перенесення таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її номер і назва не повторюються, далі над іншими частинами праворуч пишуться слова «Продовж. табл.» і вказується тільки номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».